ЗДО (ясла-садок) комбінованого типу "Ромашка" №10 Енергодарської міської ради Василівського району Запорізької області

МЕТОДИЧНА РОБОТА В ЗДО вирішує завдання підготовки в нових умовах педагога-вихователя, щоб він творчо впроваджував ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання і виховання, методична служба має постійно шукати сучасні форми і методи роботи, залучати педагогів до активної діяльності.

Удосконалювати професійну майстерність педагогів, згуртовувати колектив на реалізацію творчих завдань виховання і розвитку дитини-дошкільника, використовуючи при цьому безцінні пласти педагогічної спадщини, сучасні досягнення психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду) У педагогічній практиці дедалі ширше використовують інтерактивні методи. Масові форми науково-методичної роботи сприяють збагаченню інтересів, підвищенню кваліфікації педагога, виробленню ними практичних професійних навичок. Використовуються як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи.

Традиційні: інструктивно-методичні наради, методичні об'єднання, семінари-практикуми, конкурси педагогічної майстерності, індивідуальні методичні консультації, школи передового педагогічного досвіду, співбесіди, дні ініціативи і творчості, науково-практичні конференції тощо.

Нетрадиційні: панорама методичних знахідок, клуби, літературні світлиці, педагогічні консиліуми, "мозкові атаки", конкурс "Вихователь року", педагогічні КВНи, методичні аукціони, проблемні столи, творчі звіти педагогічних колективів, портрет творчого вихователя, освітянські вечорниці та інші.

Через такі форми роботи реалізується весь комплекс завдань підвищення кваліфікації у міжкурсовий період.

Мультисенсорний підхід (від. лат. multum — багато, sensus — сприймання, відчуття, почуття) — навчання з опорою на всі канали сприймання кожного з органів чуття: слуху, зору, дотику, нюху, смаку, що сприяє ефективнішому засвоєнню нового матеріалу

Візуал, аудіал, кінестетик — хто вони?

Ці слова означають особливості сприйман­ня та оброблення інформації людьми різного віку. Люди сприймають і обробляють інформацію про своє оточення, спираючись на візуальний (зір), аудіальний (слух), кінестетичний (рух) досвід та інші чуттєві враження (дотик, нюх тощо).

Візуал — людина, яка сприймає більшу частину інформації за допомогою зору.

Аудіал — той, хто отримує основну частину інформації через слух.

Кінестетик — здебільшого сприймає інформацію через рухи та інші відчуття: нюх, дотик тощо.

Такі особливості психіки проявляються вже в дошкільному віці й відіграють значну роль:

§ у налагодженні контактів дитини з оточенням;

§ в успішності навчання;

§ у формуванні нових навичок і вмінь.

Адже залежно від цих особливостей психіки для різних дітей різною є й типова пізнавальна позиція:

§ для візуала — спостерігати, уявляти;

§ для аудіала — слухати, говорити, обговорювати;

§ для кінестетика — діяти, переживати.

То як же дорослим розпізнати у дитини провідний канал сприймання й обробки інформації? Виявляється, це не складно. Часто достатньо поспостерігати за дитиною!

Дитина-візуал при сприйманні інформації більше покладається на зорові відчуття. Вона швидко запам’ятовує колір, форму, розмір. Така дитина, отримавши нову іграшку, спочатку уважно розгляне її з усіх боків. Діти-візуали люблять ліпити, малювати, вирізати, складати пазли. їх заняття та ігри ґрунтуються на взаємодії очей і рук. Вони з більшим задоволенням розглядатимуть ілюстрації в книжці, ніж слухатимуть казку. Для дітей-візуалів важливо, у що вони вдягнені. Вони самі обирають колір колготок, плаття чи сорочечки; дівчатка небайдуже ставляться до прикрас: блискіток, шпильок, стрічечок, бантиків тощо. Дитина-візуал насамперед запам’ятає, хто в чому прийшов сьогодні в дитячий садок, у кого на прогулянці була найяскравіша іграшка. Така дитина досить охайна, як для свого віку. Вона, скажімо, не полізе в калюжу, тому що черевики будуть брудними, некрасивими. У спілкуванні з однолітками дитина-візуал спочатку спостерігає, а вже потім йде на контакт чи спільну гру, може тривалий час гратись одна. Виховуючи дитину-візуала, необхідно приділяти увагу розвитку її мовлення та комунікабельності, бо вона неговірка. А ще важливо удосконалювати її фі­зичний розвиток та координацію рухів.

Дитина-аудіал пізнає навколишній світ че­рез звуки, тому раніше за інших дітей починає говорити, має великий словниковий запас. Такі діти люблять слухати музику, казки, спілкуватися — обговорювати, доводити. Вони вигадують різні казки, ігри. Вміють переконувати, вмовляти. Та в рухливих іграх брати участь не люблять. Діти-аудіали дуже комунікабельні. Вони можуть трохи відставати від ровесників у розвитку навичок, пов’язаних із зоровим і моторним сприйманням, скажімо, у пошуку відмінностей на картинках чи у вмінні вправно залазити на гірку, швидко й довго бігати. Тому розвитку таких навичок слід приділяти особливу увагу, використовуючи з цією метою різні ігри та вправи.

Дитина-кінестетик пізнає світ за допомогою дотиків та рухів. У неї гарно розвинена моторика, вона дуже багато рухається, зазвичай рано починає ходити. Такі діти люблять активні ігри, пов’язані зі стрибками, бігом, боротьбою, їм складно всидіти на одному місці, довго займатися тією самою справою. Дитина-кінестетик любить усього торкатися, все обмацувати; для неї особливо важливими є тактильні відчуття. Тому частіше пестіть таку дитину, обіймайте її, цілуйте, намагайтеся рідше вживати улюблену батьками фразу «Не чіпай!».

Дорослим, що опікуються вихованням дітей, слід зважати на їхні індивідуальні особливості, зокрема активний словник, особливості уваги, пам’яті тощо.

Візуали у своєму мовленні переважно використовують іменники, дієслова, прикметники, пов’язані із зором, — дивитися, спостерігати, картина, яскравий, як бачиш тощо. Для аудіалів характерними є слова, пов’язані зі слуховим сприйманням, — голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, беззвучний тощо. Словник кінестетика в основному містить слова, що описують відчуття, — схоплювати, м’який, теплий, шовковистий, дотик, приємний запах, ароматний, гнучкий тощо.

Стосовно уваги, то кінестетику взагалі важко її концентрувати, його легко відволікти будь-чим. Аудіал легко відволікається на звуки, а візуалу шум практично не заважає.

А щодо особливостей пам’яті, то візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинами, бо має образне розвинене мислення. Аудіал ліпше запам’ятовує те, що обговорює, — запам’ятовує слухаючи. Кінестетик пам’ятає загальне враження; запам’ятовує рухаючись, обмацуючи, нюхаючи.

Рекомендації батькам

Звичайно ж, дорослим необхідно враховувати особливості сприймання й обробки інформації дітьми. Важливо спілкуватися з дитиною її «мовою»:

• зауваження сприйматимуться ліпше, якщо —

— візуалу — похитати головою, «погрозити» пальцем;

— аудіалу — прошепотіти «ш-ш-ш, тихіше»;

— кінестетику — покласти руку на плече, легенько торкнутися;

• під час виконання дитиною певного завдання варто —

— візуалу — дозволити покласти перед собою аркуш, на якому дитина у процесі роботи може штрихувати, малювати тощо;

— аудіалу — не робити зауважень, коли він у процесі роботи вимовляє певні звуки, рухає губами;

— кінестетику під час статичної роботи — давати змогу час від часу порухатися — сходити в іншу кімнату, встати й пострибати тощо;

• при спілкуванні використовуйте прийоми, близькі і знайомі дитині —

— із візуалом уживайте слова, що описують колір, форму, місце знаходження, використовуйте наочні посібники: ілюстрації, картини, схеми, зразки тощо;

— з аудіалом імпровізуйте за допомогою різних варіацій наголосу — гучність, паузи, інтонації;

— із кінестетиком використовуйте жести, дотики; мовлення має бути повільним і чітким, слід давати йому змогу «обігравати» інформацію.

Учіться розуміти одне одного, тоді у вашому житті та у житті ваших дітей буде набагато менше проблем!

Назва матеріалу	Для перегляду
Види праці
Гра як основна діяльність дитини
Методичні рекомендації та вимоги до підготовки і проведення занять з мовленнєвого спілкування з дітьми раннього та дошкільного віку
Мовленнєві заняття в системі дошкільної освіти
Образотворча діяльність
Основні правила заучування віршів з дошкільниками
Поради вихователям щодо розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку використовуючи твори живопису
Процес поповнення словникового запасу
Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей
Шляхи оптимізації рухової активності

.